Bokmålsordboka
komplementere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å komplementere | komplementerer | komplementerte | har komplementert | komplementer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| komplementert + іменник | komplementert + іменник | den/det komplementerte + іменник | komplementerte + іменник | komplementerende |
Значення та вживання
Приклад
- studien komplementerer tidligere forskning