Bokmålsordboka
dominans
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en dominans | dominansen | dominanser | dominansene |
Вимова
dominanˊs eller dominanˊgsПоходження
fra nylatin; av dominereЗначення та вживання
- det å dominere (1);overtak
Приклад
- russisk dominans i langrennssporet
- i biologi: det at et gen eller en egenskap dominerer