Bokmålsordboka
dokke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dokke | dokker | dokka | har dokka | dokk! |
| dokket | har dokket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dokka + іменник | dokka + іменник | den/det dokka + іменник | dokka + іменник | dokkende |
| dokket + іменник | dokket + іменник | den/det dokkede + іменник | dokkede + іменник | |
| den/det dokkete + іменник | dokkete + іменник | |||
Походження
fra engelsk; av dokk (2Значення та вживання
gå eller sette i dokk (2, 1)