Bokmålsordboka
dogge 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dogge | dogger | dogga | har dogga | dogg! |
| dogget | har dogget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dogga + іменник | dogga + іменник | den/det dogga + іменник | dogga + іменник | doggende |
| dogget + іменник | dogget + іменник | den/det doggede + іменник | doggede + іменник | |
| den/det doggete + іменник | doggete + іменник | |||
Походження
av eldre dansk dogge ‘fiskebåt’Значення та вживання
- om seilbåt: ligge (nesten) stille i åpen sjø mot vind eller bølger
- om maskindrevet fartøy: ligge og vente for å komme i land