Bokmålsordboka
dirke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dirke | dirker | dirka | har dirka | dirk! |
| dirket | har dirket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dirka + іменник | dirka + іменник | den/det dirka + іменник | dirka + іменник | dirkende |
| dirket + іменник | dirket + іменник | den/det dirkede + іменник | dirkede + іменник | |
| den/det dirkete + іменник | dirkete + іменник | |||
Значення та вживання
åpne med dirk
Приклад
- låsen kan dirkes opp;
- dirke seg inn i en leilighet