Bokmålsordboka
dikke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dikke | dikker | dikka | har dikka | dikk! |
| dikket | har dikket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dikka + іменник | dikka + іменник | den/det dikka + іменник | dikka + іменник | dikkende |
| dikket + іменник | dikket + іменник | den/det dikkede + іменник | dikkede + іменник | |
| den/det dikkete + іменник | dikkete + іменник | |||
Походження
av en foreldet interjeksjon dikk ‘tikk’Значення та вживання
kile (3, 1) (og si «dikkedikk»)
Приклад
- dikke et barn under haka