Bokmålsordboka
digel
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en digel | digelen | digler | diglene |
Походження
norrønt digull; trolig påvirket av latin tegula ‘lærpotte’Значення та вживання
kar til å smelte metall i;
jamfør smeltedigel