Bokmålsordboka
diftongere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å diftongere | diftongerer | diftongerte | har diftongert | diftonger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| diftongert + іменник | diftongert + іменник | den/det diftongerte + іменник | diftongerte + іменник | diftongerende |
Значення та вживання
utvikle til diftong
Приклад
- i sørøstnorske dialekter blir ‘og’ diftongert til ‘au’