Bokmålsordboka
kontemplere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kontemplere | kontemplerer | kontemplerte | har kontemplert | kontempler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kontemplert + іменник | kontemplert + іменник | den/det kontemplerte + іменник | kontemplerte + іменник | kontemplerende |
Значення та вживання
drive med kontemplasjon;
gruble over, overveie