Bokmålsordboka
filialisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å filialisere | filialiserer | filialiserte | har filialisert | filialiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| filialisert + іменник | filialisert + іменник | den/det filialiserte + іменник | filialiserte + іменник | filialiserende |
Значення та вживання
omgjøre til filial
Приклад
- norsk næringsliv er i ferd med å bli filialisert